Існують значні відмінності у визначенні, походженні та характеристиках біопластику та пластику, що біорозкладається.
Біопластик відноситься до пластмаси, повністю або частково (принаймні 20%) виготовленої з відновлюваної біологічної сировини, яка може включати такі природні речовини, як крохмаль, рослинні волокна та олійні культури. Під дією мікроорганізмів ця біологічна сировина може генерувати пластик, тому біопластик є відновлюваним і екологічно чистим пластиковим матеріалом.
Біорозкладаний пластик відноситься до пластику, який може розкладатися природним шляхом під дією мікроорганізмів. Це хімічний процес, у якому мікроорганізми перетворюють речовини в природні речовини, такі як вода, вуглекислий газ та інші матеріали для компостування, без штучних добавок. Процес руйнування біорозкладаного пластику визначається такими факторами, як умови навколишнього середовища (такі як температура або місце розташування), властивості матеріалу або застосування, і може руйнуватися за різних умов навколишнього середовища, таких як висока температура, висока вологість тощо. У порівнянні з традиційними пластиками, Біорозкладаний пластик не виробляє шкідливих речовин під час процесу розкладання, а продукти розкладання майже не забруднюють навколишнє середовище, тому вони більш екологічні та стійкі.
Треба чітко розуміти, що біопластики (пластики, сировину для яких частково або повністю отримують з біомаси) і біорозкладані пластики – це не одне й те саме. Характер біодеградації не залежить від сировини, з якої отримано матеріал, а пов’язаний з його хімічною структурою. Іншими словами, 100% біопластик також може бути нерозкладаним, тоді як 100% викопний пластик також може біологічно розкладатися.
Загалом, біопластик наголошує на відтворюваності сировини, тоді як біорозкладаний пластик більше зосереджується на здатності до розкладання та захисті матеріалів.